50 років очікування: шок для заявників і юристів
Юристи та іммігранти в Канаді приголомшені новими офіційними даними Міністерства імміграції, біженців і громадянства Канади (IRCC). За окремими програмами постійного проживання очікування може тривати від 12 до 600 місяців — тобто до 50 років. Такі цифри вперше з’явилися у «перехідному досьє» нового міністра імміграції Лени Метледж Діаб у травні 2025 року.
Для багатьох родин це — не просто статистика, а втрачені роки життя.
«Ми були шоковані. Це не має жодного сенсу», — розповіла Ольга Кушко, яка разом із родиною втекла з Києва та оселилася в Оттаві у 2023 році за програмою CUAET (Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel).
Нові офіційні терміни обробки заяв
Згідно з документом, опублікованим у травні, гуманітарна програма (Humanitarian and Compassionate stream) має терміни очікування від одного до п’ятдесяти років — від 12 до 600 місяців (до 50 років). Шлях для доглядальників (Caregivers pathway) передбачає до дев’яти років очікування, тобто до 108 місяців (9 років). Заявники агропродовольчої програми (Agri-food stream) можуть чекати до дев’ятнадцяти років, або 228 місяців (19 років). А для підприємців, які подали заявку за програмою стартап-візи (Start-up visa for entrepreneurs), прогнозований термін — до тридцяти п’яти років, або 420 місяців (35 років).
Українські сім’ї — у новій невизначеності
Для українців, які прибули за програмою CUAET, такі цифри означають, що тисячі родин можуть опинитися в ситуації без виходу.
Більшість із них приїхали до Канади у 2022–2023 роках, коли федеральний уряд пообіцяв «швидкий і безпечний тимчасовий притулок». Проте програма CUAET була тимчасовою — вона не давала автоматичного шляху до постійного проживання.
Коли програма закрилася в липні 2023 року, українці, які залишилися в Канаді, змушені були шукати інші варіанти легалізації — здебільшого через гуманітарну і співчутливу підставу (H&C). Саме цей потік тепер має найбільше перевантаження — понад 38 000 заявників у черзі.
Ольга Кушко каже, що її родина подала заяву на постійне проживання у червні 2025 року. Коли вони починали, очікування оцінювалося у близько два роки. Тепер офіційний калькулятор IRCC показує:
«Особи, які подали у червні 2025 року, мають очікувати понад 10 років.»
Її робочий дозвіл закінчується навесні 2026 року.
«Ми не маємо куди повертатися. У Києві немає дому, немає безпеки. Я просто хочу, щоб мої діти жили у спокої», — каже вона.
Її молодший син, який має аутизм, добре адаптувався у школі в Оттаві. «Він не хоче чути про переїзд. Починає плакати, коли це згадують. Він любить це місце», — додає мати.
Інші заявники — у страху та розпачі
Подібні емоції висловлюють й інші іммігранти. Представники Hong Kong Pathway Alliance, що об’єднує близько 20 заявників, розповіли CBC про відмови у продовженні дозволів на роботу, фінансові труднощі та загрозу роз’єднання сімей.
«Ми не надто песимістичні, але дуже засмучені й розчаровані», — сказав представник альянсу. За його словами, люди стикаються із серйозним впливом на своє щоденне життя.
Юристи: “Це нечувано і неприйнятно”
Юристи з Оттави та Ванкувера кажуть, що подібних термінів ще ніколи не було.
«Якщо це правда — це шок. Мої клієнти в паніці. Це просто нереально», — сказала Клер Гукайєм з оттавської юридичної фірми A&C Law Firm.
Стівен Мерренс із фірми Larlee Rosenberg у Ванкувері додав: «Таке зростання — безпрецедентне. Якщо це не помилка, тоді ми маємо справу з системною кризою. IRCC втратило довіру, запросивши мільйони людей без реального шляху до постійного проживання».
Підозри щодо скасування заяв і законопроєкт C-12
Мерренс припускає, що уряд може готуватися до масового скасування заяв у разі ухвалення законопроєкту Bill C-12, який дає міністру широкі повноваження у сфері міграції.
Подібні ситуації вже траплялися. У 2012 році уряд скасував сотні тисяч заяв кваліфікованих працівників, а у 2014-му — ліквідував черги у програмах інвесторів і підприємців.
«Люди повинні знати, що уряд може дати собі право скасувати заяви. Вони мають розуміти ризики перед тим, як подавати документи», — попереджає юрист.
Реакція уряду: “Це не помилка”
Уряд підтвердив достовірність оприлюднених цифр. Лора Блондо, директорка комунікацій міністра Діаб, зазначила: «Публікація цих даних — не помилка. Ми прагнемо максимальної прозорості та відновлення балансу в імміграційній системі Канади».
У заяві IRCC пояснюється, що часи обробки розраховуються на основі кількості отриманих заяв, доступних квот на прийом і загальних річних цілей імміграції. Це, за словами відомства, лише прогноз, який показує, як довго заявник може чекати на рішення.
Щодо законопроєкту C-12, IRCC наголосило, що він не спрямований проти жодної конкретної групи, а всі рішення не ухвалюватимуться одноосібно. «Ми не можемо передбачати, коли і як уряд вирішить використати ці повноваження», — йдеться у заяві.
Підсумуємо:
Для тисяч українців, які приїхали до Канади рятуючись від війни, нові дані IRCC стали холодним душем. Багато хто сподівався побудувати тут нове життя, але тепер стикається з десятиліттями очікування, невизначеністю і страхом повернення в небезпечні умови.
Якщо уряд не пояснить, як саме планує скоротити черги й допомогти українським сім’ям отримати стабільний статус, довіра до канадської імміграційної системи може зазнати серйозного удару.
Поки що єдине, на що сподіваються люди, — що це все ж помилка в розрахунках, а не нова реальність, у якій дорога до постійного проживання може зайняти півстоліття.
Стаття написана використовуючи матеріали CBC News
