Адміністрація президента США Дональда Трампа представляла тарифи як інструмент, який мав захистити американське виробництво, створити робочі місця, збільшити доходи держави та допомогти скоротити борг.
Однак аналіз CBC News із посиланням на економістів та дослідження показує іншу сторону тарифної політики: значну частину витрат фактично несуть американські покупці, тоді як великі корпорації у деяких випадках отримують значні повернення сплачених тарифів та винятки з них.
Що обіцяв Дональд Трамп
Ще у 2018 році, під час свого першого президентського терміну, Дональд Трамп заявляв, що завдяки тарифам США зможуть почати виплачувати значну частину державного боргу, який тоді він оцінював у $21 трлн, одночасно знижуючи податки.
У 2025 році Трамп заявляв Конгресу, що тарифи принесуть США «трильйони і трильйони доларів» та створять небачену раніше кількість робочих місць.
Проте, за даними CBC News, у серпні 2026 року державний борг США вже перевищив $40 трлн. Зростання боргу створює додаткове занепокоєння на ринку облігацій та сприяє збереженню високої дохідності й процентних ставок.
Хто фактично платить за тарифи
Один із головних моментів, на який звертають увагу економісти: тариф на імпорт не означає автоматично, що його вартість сплачує іноземна країна.
Професорка податкового права та політики Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Кімберлі Клаузінг зазначила, що існує близько десятка якісних досліджень щодо того, хто фактично несе тарифне навантаження.
За її словами, майже всі вони дійшли висновку, що від 80% до 100% вартості тарифів припадає на американських покупців.
Іноземні експортери та американські імпортери також можуть зазнавати непрямих втрат, наприклад через скорочення продажів або втрату клієнтів.
Але значна частина тарифних витрат зрештою проявляється у цінах, які бачить покупець.
Чому тарифи сильніше відчувають сім’ї з нижчими доходами
Доцент фінансів Школи менеджменту Університету Баффало Велько Фотак пояснює тарифи фактично як податок на споживання.
Проблема полягає в тому, що домогосподарства з нижчими доходами витрачають на повсякденне споживання значно більшу частину своїх доходів.
Заможні люди, навпаки, витрачають лише невелику частину загального доходу та статків.
Є й інша різниця.
Заможні домогосподарства, за словами Фотака, частіше витрачають більшу частину грошей на послуги та подорожі, які значно менше залежать від імпортних тарифів.
Натомість товари масового споживання та промислові товари, які люди купують у звичайних магазинах, можуть безпосередньо залежати від тарифів.
Тому однакова тарифна політика може створювати непропорційно велике навантаження на сім’ї з нижчими та середніми доходами.
Як тарифи вплинули на ціни
Кімберлі Клаузінг зазначає, що підвищення цін через тарифи можна побачити як у даних про продажі товарів, так і в загальному рівні інфляції.
За наведеними нею оцінками економістів, через тарифи американська інфляція може бути приблизно на 0,5–1 процентний пункт вищою, ніж була б без них.
При цьому економісти скептично ставляться до того, що повернення тарифних платежів великим компаніям повністю трансформуються у відповідне зниження цін для споживачів.
Понад $100 млрд уже повернули бізнесу
Окрема частина тарифної системи стосується повернення коштів компаніям.
За інформацією CBC News, у серпні 2026 року Міністерство фінансів США перевищило позначку у $100 млрд повернень бізнесу за кошти, втрачені через тарифи Трампа, запроваджені у рамках так званого «Liberation Day» та згодом визнані Верховним судом США незаконними.
За рішенням суду залишалося виплатити ще приблизно $30 млрд.
Серед найбільших отримувачів:
- Walmart отримав назад майже $3 млрд;
- Target отримав трохи менше $1 млрд.
За даними CBC News, повернення коштів суттєво покращило фінансовий результат Target за другий квартал.
А що отримують звичайні сім’ї?
Губернатор Іллінойсу Джей Бі Пріцкер надіслав Трампу символічний рахунок приблизно на $9 млрд, використавши оцінку тарифних витрат у розмірі близько $1 700 на одну сім’ю в Іллінойсі.
Проте CBC News зазначає, що такі повернення коштів сім’ям, на відміну від повернень великим корпораціям, малоймовірні.
Малий бізнес, який імпортує товари, та звичайні кінцеві споживачі також переважно не мають такого доступу до повернень або тарифних винятків, як великі компанії.
Чому великі компанії мають перевагу
За словами Кімберлі Клаузінг, великі політично пов’язані корпорації мають більше можливостей скористатися системою тарифних винятків і повернень.
Великі компанії мають юридичні команди, фахівців із лобіювання та ресурси, необхідні для роботи зі складною та мінливою системою.
Малому бізнесу значно складніше користуватися такими можливостями.
Саме тому, за оцінками економістів, система може створювати ситуацію, коли тарифне навантаження поширюється на широке коло споживачів, тоді як найбільші можливості отримати виняток мають великі компанії.
Що показало дослідження понад 7 000 заявок
Велько Фотак був одним з авторів дослідження, опублікованого в Journal of Financial and Quantitative Analysis. Дослідники аналізували тарифні винятки щодо китайського імпорту, запроваджені відповідно до Section 301 у 2018 році.
Вони порівняли понад 7 000 заявок на отримання винятків із відкритими даними про лобіювання та політичні пожертви.
Лише приблизно одна із семи заявок була схвалена.
За словами Фотака, компанії, які робили пожертви республіканцям, мали статистично вищі за середні шанси отримати виняток.
Дослідники також виявили, що компанії, які більше витрачали на лобіювання урядовців, частіше отримували тарифні винятки.
Як приклад Фотак навів двох виробників схожої продукції: виробник складаних плотів із Каліфорнії не отримав винятку, тоді як його близький конкурент із Південної Кароліни отримав його.
За словами дослідника, результати компаній, що виробляли дуже схожі товари, могли суттєво відрізнятися залежно від обсягів та напрямків їхніх політичних витрат.
Що відбувається під час другого терміну Трампа
За словами Фотака, провести аналогічний аналіз нинішніх тарифних винятків складніше, оскільки під час другого терміну адміністрації Трампа стало доступно менше відповідних даних.
Він назвав нижчий рівень прозорості проблемою та зазначив, що активність лобістських юридичних компаній може свідчити про те, що політичний фактор у процесі отримання винятків залишається важливим.
CBC News також наводить приклади контактів великих компаній та політиків із владою перед отриманням певних винятків. Водночас такі приклади самі по собі не доводять причинно-наслідкового зв’язку, тому їх важливо відокремлювати від результатів статистичного дослідження.
Чи створили тарифи обіцяні робочі місця
Одним із головних аргументів на користь тарифів було відновлення американського виробництва.
Проте Клаузінг зазначає, що очікуваного відродження зайнятості у виробничому секторі не відбулося.
За її словами, протягом кожного місяця адміністрації Трампа у 2025 та 2026 роках річна зміна кількості робочих місць або серед робітничих професій, або у виробництві була негативною.
Попри певне покращення у 2026 році, у США залишається приблизно на 75 000 виробничих робочих місць менше, ніж на момент початку другого президентського терміну Трампа.
Інвестиції у створення нових виробничих потужностей, за даними матеріалу CBC News, також продовжували скорочуватися.
Чи можуть тарифи профінансувати зниження податків
Трамп також представляв тарифи як джерело державних доходів, яке могло б частково компенсувати зниження податків.
Але, за оцінкою Клаузінг, навіть на піку надходження від тарифів становили приблизно 8% федеральних доходів США.
Спочатку прогнозувалося, що тарифні надходження можуть компенсувати приблизно половину втрачених податкових доходів, пов’язаних із податковими змінами Трампа, відомими як «One Big Beautiful Bill».
Однак тепер, за словами Клаузінг, тарифні доходи, ймовірно, компенсують навіть менше половини цих втрат.
Борг США перевищив $40 трлн
Ще один важливий наслідок стосується державного боргу.
У серпні 2026 року борг федерального уряду США перевищив $40 трлн.
Чим більший борг, тим більше держава витрачає на його обслуговування. Це означає, що менша частина кожного долара податків може бути спрямована на державні послуги та програми.
Клаузінг також звертає увагу на ширший економічний ефект: якщо інвестори на ринку облігацій дедалі більше занепокоєні боргом, процентні ставки можуть залишатися високими.
Для звичайної людини це може означати дорожчу іпотеку, а для малого бізнесу, дорожчі кредити.
Що в підсумку показує аналіз
Тарифи мали стати інструментом, який допоможе повернути виробництво до США, створити робочі місця, збільшити державні доходи та зменшити залежність країни від імпорту.
Однак економісти, яких цитує CBC News, звертають увагу на кілька інших результатів:
- американські покупці, за дослідженнями, несуть 80–100% прямого тарифного навантаження;
- тарифи могли додати приблизно 0,5–1 процентний пункт до інфляції;
- бізнесу вже повернули понад $100 млрд, а ще близько $30 млрд залишалося виплатити;
- Walmart отримав майже $3 млрд, Target, трохи менше $1 млрд;
- у США приблизно на 75 000 виробничих робочих місць менше, ніж на початку другого терміну Трампа;
- навіть на піку тарифи забезпечували приблизно 8% федеральних доходів;
- державний борг США перевищив $40 трлн.
Тобто головне питання тарифної політики полягає не лише в тому, скільки грошей тарифи приносять державі, а й у тому, хто зрештою за них платить і хто отримує найбільшу вигоду від системи винятків та повернень.
Значна частина фінансового навантаження лягла на американських споживачів, тоді як великі компанії мали значно більше можливостей отримувати тарифні винятки та повернення коштів.
Підсумуємо
Тарифи Трампа мали захистити американське виробництво, створити робочі місця та збільшити доходи держави. Однак, за оцінками економістів, 80–100% тарифного навантаження зрештою несуть американські покупці, зокрема через вищі ціни.
Водночас великим компаніям уже повернули понад $100 млрд тарифних платежів, тоді як очікуваного зростання виробничих робочих місць поки не відбулося. Тому головне питання залишається простим: хто насправді платить за тарифну політику і хто отримує від неї найбільшу вигоду?
