Останній імміграційний план уряду прем’єр-міністра Марка Карні покликаний знайти баланс між залученням найкращих талантів для задоволення змінних економічних потреб Канади та виконанням гуманітарних зобов’язань — прийомом біженців і возз’єднанням сімей.
Але через обмежені ресурси й потребу скорочувати деякі програми, чиновникам довелося збільшити кількість місць у певних категоріях за рахунок інших — особливо з урахуванням того, що уряд ставить за пріоритет розширення частки економічної імміграції в умовах економічної нестабільності.
Головні цифри плану на 2026–2028 роки
У середу, наступного дня після презентації бюджету, Міністерство імміграції оприлюднило детальний розподіл нових цілей. Згідно з планом, Канада прийматиме по 380 000 нових постійних резидентів щороку протягом трьох років, підвищуючи частку економічної імміграції з 59% у 2025 році до понад 64%.
Натомість:
• частка подружжя та батьків/дідусів і бабусь зменшиться з 24% до 21%;
• частка осіб, яким надано притулок і переселених біженців, знизиться з 14,8% до 13%;
• кількість місць у гуманітарних програмах (зокрема для українців та вихідців із Гонконгу) скоротиться з 2,5% до 1,3%.
У сфері тимчасового перебування:
• кількість іноземних працівників буде зменшено з 367 750 до 230 000 у 2026 році, а далі — до 220 000 у 2027 і 2028 роках;
• прибуття нових іноземних студентів скоротиться з 305 900 цього року до 150 000 на рік протягом наступних трьох років.
Хто виграє від нового плану
Провінційні імміграційні програми (PNP)
Хоча загальна кількість місць для економічного класу зросте лише незначно — з 232 150 у 2025 році до 244 700 у 2028 році, — провінції й території отримають більшу частку: з 55 000 до 92 500 місць через систему провінційних номінацій.
Це дозволить місцевим урядам відбирати кандидатів відповідно до своїх потреб у робочій силі.
“Ми поки не знаємо, як саме провінції розподілять ці PNP-номінації, але очевидно — це перемога,” — каже імміграційний юрист із Оттави Седрік Марін.
Франкомовні заявники поза межами Квебеку
План також передбачає збільшення кількості франкомовних постійних резидентів за межами Квебеку — з 29 325 у 2025 році до 35 175 у 2028 році.
Це підвищить частку новоприбулих, які володіють французькою, з 8,5% до 10,5%.
Водночас деякі експерти зазначають, що франкомовним іммігрантам непросто адаптуватися в англомовних провінціях.
“Франкомовні кандидати мають перевагу в системі відбору, але це створює дисбаланс для спеціалістів з інших галузей, наприклад, у сфері охорони здоров’я чи STEM,” — пояснює Марін.
Особи, яким надано притулок
Міністерство планує одноразову ініціативу, щоб надати постійне проживання 115 000 осіб, яким уже надано притулок, але їхні справи «зависли» в системі.
Це число — додаткове до загальних цілей на 2026–2027 роки.
“Це правильний крок — дати статус людям, яким Канада вже пообіцяла захист,” — сказала президентка Канадської ради у справах біженців Діана Гальєґо.
Хто втрачає
Тимчасові мешканці, які вже перебувають у Канаді
Уряд планує прискорити перехід 33 000 власників робочих дозволів до статусу постійних резидентів у 2026–2027 роках.
Проте, станом на кінець третього кварталу 2025 року, в Канаді перебуває понад 3 мільйони тимчасових мешканців.
“Проблема в тому, що ми досі не маємо чіткого плану для людей, які вже тут,” — зазначає професорка права Шеррі Айкен з Університету Квінз.
Біженці, які очікують переселення з-за кордону
Квоти для приватно спонсорованих біженців зменшуються на 30% — з 23 000 до 16 000 у 2026 році, а для урядових програм допомоги — з 15 250 до 13 250.
Канадська рада у справах біженців повідомляє, що у черзі очікує понад 90 000 осіб, тож середній час очікування може зрости майже до 6 років.
Гуманітарні програми (Україна, Афганістан, Гонконг, Судан)
Канада тимчасово надала притулок українцям, афганцям, гонконгцям і суданцям. Проте кількість місць у програмах постійного проживання на гуманітарних підставах буде скорочена:
• з 10 000 до 6 900 у 2026 році,
• і до 5 000 у 2027–2028 роках.
“Як ви можете здогадатися, у цьому контексті саме вони — серед тих, хто програв,” — каже юрист Марін.
Підсумуємо:
Новий імміграційний план Канади робить акцент на економічній імміграції та провінційних програмах, але скорочує гуманітарні ініціативи й тимчасові потоки.
Поки одні отримують нові можливості, інші — зокрема українці та біженці з інших країн — можуть залишитися за межами системи.
