Тимчасовий притулок без гарантій майбутнього
Коли у лютому 2022 року російські ракети почали падати на Київ, Олег Черненко разом із дружиною та чотирма дітьми мусили терміново тікати. Вони виїхали мікроавтобусом із великим написом “CHILDREN” на лобовому склі спочатку до Чехії, а згодом — до Торонто. Родина прилетіла до Канади в листопаді 2022 року за програмою Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET), яка мала стати тимчасовим рішенням.
Та через три роки війна триває, а повернення додому залишається неможливим.
“Ми не можемо повертатися. Для наших дітей важливо зростати там, де є мир і надія,” — каже 56-річний Черненко.
Хто потрапив під гуманітарні програми Канади
За останні роки Канада надала тимчасовий захист кільком великим групам:
• понад 305 000 українців приїхали за програмою CUAET;
• понад 32 000 жителів Гонконгу прибули на навчання та роботу за спеціальною програмою 2021 року;
• афганці, які рятуються від режиму “Талібану”;
• суданці, які тікають від громадянської війни.
Ці програми не мають обмежень на кількість учасників, але місця для постійного проживання — лімітовані. У результаті тисячі людей роками живуть у невизначеності.
Очікування на постійний статус — до 10 років
За оцінками Toronto Star, час розгляду заяв на постійне проживання може сягати 10 років.
Для порівняння, загальна кількість тимчасових мешканців у Канаді виросла з 1,4 млн у 2022 році до понад 3 млн у 2025 році.
Основними категоріями є:
• міжнародні студенти,
• іноземні працівники,
• біженці та гуманітарні заявники.
“Люди вже чотири роки тут. Вони працюють, платять податки, навчаються, а потім чують: почекайте ще 10 років”, — каже Айлін Келверлі, співзасновниця правозахисної організації Hong Kong Watch.
Новий план уряду: скорочення квот
Через кризу житла та економічне уповільнення уряд Канади вирішив зменшити обсяги імміграції:
• 2025 рік: 395 000 нових постійних мешканців (на 21% менше, ніж раніше);
• 2026 рік: 380 000;
• 2027 рік: 365 000.
Особливо постраждали гуманітарні програми:
• 2025 — 10 000 місць,
• 2026 — 6 900,
• 2027 — лише 4 300.
Це означає скорочення на 27% упродовж трьох років.
Канадська позиція: “тимчасовий притулок, не постійне рішення”
Міністерство імміграції Канади заявляє, що українці можуть подаватися на постійне проживання через звичайні програми, якщо відповідають стандартним вимогам.
Водночас депортації до України тимчасово призупинені.
“Канада залишається відданою підтримці українців, забезпечуючи їм тимчасовий безпечний притулок, але більшість, імовірно, повернеться додому, коли це стане безпечно,” — йдеться у відповіді відомства Toronto Star.
Ціна життя “в очікуванні”
Сім’я Черненків платить $10 000 адвокатові за підготовку заявки на постійне проживання з гуманітарних причин. Їхні робочі дозволи чинні до вересня 2028 року, але вони не хочуть жити “на валізах”.
“Ми не можемо кожні три роки думати, чи подовжать нам візу,” — говорить Черненко.
39-річний Віталій Іванов із Ванкувера додає, що багато українців приїжджали з надією отримати постійний статус, але правила змінилися на ходу.
“Кажуть, що шансів немає. А куди нам повертатися? Ми тут вже маємо життя, друзів, роботу. Відчуваємо себе покинутими,” — каже він.
Підсумуємо:
Канада залишається однією з небагатьох країн, що відкрила двері для українців після початку війни.
Однак відсутність стабільних шляхів до постійного проживання ставить тисячі сімей у невизначене становище.
Для багатьох, хто втратив дім і країну, тимчасовий притулок перетворився на життя “в очікуванні” — без впевненості у завтрашньому дні.
