Сьогодні зранку в Toronto Star вийшла стаття про українців, і я теж давала для неї інтерв’ю. Перед тим як перейти до тексту самої статті, поділюся своїми враженнями.
Писав її спеціальний міграційний репортер Ніколас Кеунг. Під час нашого інтерв’ю, яке тривало півтори години, ми дуже гарно спілкувалися. Я декілька разів наголошувала на тому, що основна проблема полягає в тому, що українцям нема куди повертатися і людям дуже важко жити в такій невизначеності, далі продовжила перераховувати інші актуальні проблеми, які мені писали люди в коментарях. Зокрема, це труднощі з продовженням паспортів, особливо для чоловіків, із продовженням дозволів на роботу, невизначеність, яка тепер охопила багатьох, хто ще не зміг податися на PR, проблеми з доступом до мовних курсів тощо. Я підкреслила, що перед інтерв’ю збирала інформацію від громади, і ці питання є основними міграційними викликами для новоприбулих українців.
У підсумку він використав лише чотири речення з нашої розмови, ще й допустив помилку в моїй посаді: написав former university professor and administrator, хоча мало бути former university professor and vice dean of international relationships. Зранку я написала йому про це, і він відповів, що повідомить вебкоманду, щоб виправити. Однак у результаті вони просто видалили мою посаду взагалі, залишивши все інше без змін.
Опублікувавши це у своєму профілі в Instagram, я отримала декілька повідомлень від людей, які також мали інтерв’ю з Ніколасом у грудні. Вони зазначили, що розмовляли з ним по півтори години, але він майже не згадав їхні розмови у статті. До того ж у тексті знайшли помилку в цифрах.
Загалом стаття написана непогано. Добре, що це видання звернуло увагу на проблеми українців. Але, чесно кажучи, репортаж CBC News мені сподобався більше, адже вони краще передали всі актуальні міграційні проблеми українців.
Отже, переходимо до самої статті:
Продовження в коментарях.
Проблеми з продовженням статусу та поновленням паспортів
Багато переселенців, таких як Юлія Слабінська з Ланглі (Британська Колумбія), стурбовані тим, що їхній статус в Канаді може стати нелегальним. Наприклад, її 19-річний син Андрій, студент першого курсу Kwantlen Polytechnic University, ризикує втратити дозвіл на навчання через закінчення строку дії українського паспорта у квітні.
Через воєнний стан в Україні чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати з країни, а для поновлення паспортів необхідно зареєструватися у військових центрах. Ці закони суттєво ускладнюють процес для українських переселенців за кордоном.
Українські консульські установи в Канаді також перевантажені через значне зростання кількості заявок. Попри зусилля, багато заявників не можуть отримати своєчасний доступ до послуг.
Юліанна Волошина, ведуча радіо в Едмонтоні, зазначає, що до неї часто звертаються українці з питаннями про імміграційні затримки та проблеми з продовженням паспортів.
“Це великий тиск на українські посольства, які просто не встигають виготовляти таку кількість паспортів,” — каже Волошина. За її словами, система онлайн-реєстрації для військовозобов’язаних, яка повинна спростити процес поновлення паспортів, часто не працює:
“Люди або бояться повертатися в Україну, щоб поновити паспорт, або просто не мають на це грошей. Система не виконує своїх функцій на практиці.”
Юліанна, яка десять років тому переїхала до Канади після одруження, додає, що переселенці часто не мають доступу до чіткої інформації та підтримки, що лише посилює їхнє почуття невизначеності.
Перспективи отримання постійного резидентства
Канада запропонувала декілька шляхів для переселенців, щоб залишитися на тривалий термін:
1. Програма сімейного возз’єднання. Цей варіант діяв до жовтня 2024 року і передбачав можливість подати заявку на постійне проживання для тих, хто має родичів із громадянством або статусом резидента Канади. Проте обмежена кількість місць і затримки у розгляді заявок створюють додаткові труднощі.
2. Продовження тимчасових дозволів. Українці, що приїхали за програмою CUAET, можуть подати заявку на продовження дозволів на проживання, роботу чи навчання до березня 2025 року. Умовою є наявність дійсного паспорта, але імміграційні офіцери мають право зробити виняток у деяких випадках.
Станом на грудень 2024 року лише 367 із понад 23 000 заявок на постійне проживання через сімейне возз’єднання були розглянуті. Крім того, є ще 21 000 заявок від тих, хто звернувся через загальні імміграційні програми.
Проблеми з ресурсами і скорочення квот
Уряд Канади оголосив про скорочення прийому постійних резидентів на 20% у період з 2025 до 2027 року, а також про план звільнення 3 300 працівників імміграційного департаменту. Це викликає занепокоєння щодо подальшого збільшення термінів розгляду заявок.
Пошук альтернативних рішень
Деякі переселенці розглядають варіант подачі на статус біженця, оскільки це дозволяє працювати і навчатися в Канаді без наявності дійсного паспорта. Проте цей шлях має свої ризики і складності.
Заклик до дій і підтримка від уряду
Українські консульські служби заявляють про зусилля щодо збільшення доступності послуг та розширення можливостей запису. Канадський уряд, своєю чергою, обіцяє розглядати заявки у пріоритетному порядку, але затримки через великий обсяг роботи залишаються значним викликом.
Українські переселенці, такі як Юлія Слабінська, Олег Задорецький і багато інших, продовжують сподіватися на рішення, які забезпечать стабільність їхнього статусу в Канаді. Тривала війна в Україні та бюрократичні складнощі в Канаді залишають тисячі людей в невизначеності, змушуючи їх шукати нові шляхи для забезпечення свого майбутнього.
